Новий закон про платіжні послуги буде клієнторієнтованим

Зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт №4364 про платіжні послуги орієнтований на споживачів та підвищення якості платіжних послуг.

Новий законопроєкт здатний суттєво осучаснити регулювання діяльності українського платіжного ринку та переказу коштів, повідомляє НБУ.

«Цей законопроєкт на фінансовому ринку називають законопроєктом «про відкритий банкінг». Хоча він більше – про новий рівень платіжних послуг, про якість та орієнтацію на клієнта. Ми впевнені, що новий закон створить умови для подальшого розвитку платіжних продуктів, сервісів і послуг», – зазначив заступник голови НБУ Олексій Шабан.

За його словами, завдяки цьому законопроєкту на ринок зможуть вийти нові учасники, що сприятиме зростанню здорової конкуренції, а клієнти зможуть отримати нові зручні послуги – якісніші та за вигіднішу ціну.

Нове регулювання платіжного ринку передбачає такі ключові зміни:

– існуватимуть 9 платіжних послуг, з яких 7 є фінансовими платіжними послугами, 2 – нефінансовими. Також буде визначене коло їх надавачів;

– будуть установлені вимоги до авторизації надавачів платіжних послуг та запровадження, зокрема, можливості створення й діяльності малих платіжних установ зі спрощеними до них вимогами. Надавачі платіжних послуг набуватимуть статусу фінансових установ одночасно із правом на надання платіжних послуг;

– небанківські фінустанови зможуть здійснювати платіжні операції без обов’язкової участі в платіжних системах;

– випускати електронні гроші та емітувати платіжні картки зможуть не лише банки, але й інші надавачі платіжних послуг, що отримали відповідну ліцензію;

– визначатимуться повноваження НБУ для створення регуляторної платформи для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їх потреб;

– з’явиться підґрунтя для запровадження «відкритого банкінгу» в платіжній інфраструктурі України;

– буде визначено рахунки, які зможуть відкривати надавачі платіжних послуг для виконання платіжних операцій, зокрема з’явиться можливість відкриття та ведення небанківськими надавачами платіжних послуг платіжних рахунків;

– умови надання платіжних послуг стануть прозорішими, а клієнти отримуватимуть більше інформації про них;

– приділятиметься підвищена увага захисту прав користувачів, зокрема з метою мінімізації кібершахрайства, посилиться відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків тощо;

– підвищаться вимоги до безпеки платіжних операцій, зокрема стосовно необхідності використання постачальниками платіжних послуг посиленої автентифікації користувачів у визначених випадках.

Новий документ базується на сучасних вимогах та враховуватиме норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2), Директиви з електронних грошей (EMD).

Чинний закон про платіжні системи та переказ коштів в Україні, ухвалений ще в 2001 році, морально застарів і не відповідає сучасним вимогам, технічним інноваціям та кращим міжнародним практикам.

За цей час ринок платіжних послуг у всьому світі зазнав суттєвих змін, що супроводжувалося появою нових видів послуг на ринку. Значна частина цих інноваційних платіжних послуг повністю або здебільшого перебуває поза межами регулювання чинного закону.

Тому НБУ, залучивши зовнішніх експертів, розпочав у 2019 році підготовку нового законодавчого регулювання ринку платежів. У січні 2020 року законопроєкт був оприлюднений для обговорення з учасниками платіжного ринку, а в жовтні фіналізований документ передали до Верховної Ради.

12 листопада в парламенті зареєстрували законопроєкт №4367 про внесення змін до закону «Про банки та банківську діяльність», який посилює вимоги до корпоративного управління в банках.

Основною метою цього законопроєкту є вдосконалення корпоративного управління в банках, зокрема посилення відповідальності наглядової ради та правління банку, системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Законопроєкт впроваджує нову структуру капіталу (включаючи буфери капіталу), яка посилить здатність банку поглинати збитки, а також додаткові вимоги до членів наглядової ради та правління банку, в тому числі стосовно їх колективної придатності.

Також запроваджуються сучасні міжнародні наглядові інструменти, зокрема право регулятора вимагати зміни персонального складу наглядової ради та/або правління банку, якщо поточний склад цих органів не здатний забезпечувати ефективне управління та контроль за діяльністю банку; право регулятора встановлювати банку індивідуальний розмір економічних нормативів залежно від ризиковості його діяльності.

Крім того, законопроєкт уточнює окремі норми банківського законодавства, зокрема щодо консолідованого нагляду за банківськими групами, ліцензування банків, погодження набуття істотної участі в банках та вимог до структур власності банків.

Ваша оцінка:
Exit mobile version